Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

До протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

від 31.08.2020

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого (ї) учня (учениці), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок і вмінь;

- діагностико-коригувальна, що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин, у діяльність учня (учениці) і педагога;

- стимулювально - мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання;

- виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, та інших позитивних якостей особистості.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;

- якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця 2).

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) може розрізняти об'єкти вивчення
	2	Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
	6	Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
III. Достатній	7	Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
	8	Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності
	9	Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий	10	Учень (учениця) має міцні знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення, аргументувати їх
	11	Учень (учениця) на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
	12	Учень (учениця) має системні глибокі знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;

- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

У процесі вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити декілька проміжних тематичних оцінювань. І, навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 2-3 навчальні години, вони можуть об'єднуватися для проведення тематичного оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з написом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семесру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до директора гімназії із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Наказом директора створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: вчителя, що викладає предмет та вчителя відповідного профілю.. також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.

Члени комісії готують завдання, що погоджуються методичною радою та затверджуються директором гімназії. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі.

На голову комісії покладається відповідальність за об’єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.

За результатами оцінювання видається відповідний наказ по гімназії. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, а за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Підвищення семестрової оцінки учнями:

9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

Додаток № 1

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Початкова школа

Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів

1 класу

Алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання.

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку.

Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута.

Створення ефективного зворотнього зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.

2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.

Для того щоб учень користувався отриманими знаннями він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо. Це забезпечується використанням різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.

3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.

Слід зазначити, що здатність до персональної (автономної) рефлексії у дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?».

Отже, будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування - фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення.

Таким чином, у шестирічному віці рефлексія не може бути автономною, для її розвитку потрібно використовувати форми і процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною. Доступ до рефлексії (точніше, можливості її розвитку на етапі 1 класу) забезпечують такі чинники як група, учитель, що спрямовують дітей в напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень групи аж до можливості порівняння їх зі своїми. Такі порівняння не повинні закріплюватися вчителем в лінійній логіці "добро - зло", оскільки фактично двомірні оцінки є забороненими, тому перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з трьох). У такий же спосіб оцінки відбуваються через позиціонування. Під час навчання у 1 класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам'ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо.

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Формувальне оцінювання дає можливість вчителю відстежити процес поступу учня до навчальних цілей, корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення відповідальності за самоосвіту.

Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.

Під час організації навчання взагалі і оцінювання в 1 класі зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед: «Добре! Твоя буква А зараз набагато краща».

Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя.

Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль початкової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати правильну «траєкторію польоту» не тільки у навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання, яке на етапі 1 класу має включати обов’язкових два компоненти:

1) доброзичливе ставлення до учня як до особистості;

2) позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв'язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

Досвід свідчить, що у роботі з молодшими школярами виправдовує себе система, за якою вони одержують тільки позитивну оцінку. Це дає можливість підтримати слабких учнів, запропонувавши їм легше завдання, тобто оцінюються зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності.

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат не є предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.

Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам. Це має бути зрозумілий документ, який дає розгорнуте уявлення про те, що відбувалося з дитиною в школі під час навчального року.

Запропонований зразок Свідоцтва досягнень складається з 2 частин: перша - характеристика особистих досягнень учнів, оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.

Друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей.

Для оцінювання пропонується чотирирівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».

Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального процесу в цілому, але не результату.

При заповненні зразку Свідоцтва досягнень пропонуємо відмічати визначення рівня у довільній формі (графічні знаки).

Батькам або особам, що їх замінюють, видають два екземпляри зразків Свідоцтва. Один залишається вдома, інший з підписом та з побажаннями батьків або осіб, що їх замінюють повертається в школу і зберігається в особовій справі.

Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів

2 класу

Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників (далі - батьки). Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна, управлінська.

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів у других класах здійснюється вербально.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань:

підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;
сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;
формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;
формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху;
забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу;
здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів. Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1 - 2 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини та передумови булінгу. Звертаємо увагу, що індивідуальні особливості дитини можуть впливати на її темп здобуття освіти, внаслідок чого вона може досягати визначених для певного етапу навчання очікуваних результатів раніше або пізніше, тому календарно-тематичне планування освітнього процесу має бути гнучким і динамічним, зорієнтованим на сприяння поступу учнів за індивідуальною траєкторією навчання та розвитку.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор», «Мікрофон», «Вихідних квиток» тощо).

У другому класі рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, що було запропоновано у Методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924.

Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учня здійснюється учителем протягом року. Залежно від мети спостереження, вчитель може оцінювати дітей в різноманітних ситуаціях, коли вони працюють в парі, групі, індивідуально. Оцінюються також не тільки навчальні результати учня, але і його активність, зацікавленість, мотивація, що є також важливими цілями у початковій школі.

Результати педагогічних спостережень (зміни в поведінці учня, його емоційних реакціях, мотивації, вольових проявах, зниження чи підвищення результативності навчальної діяльності тощо) рекомендуємо фіксувати у зошиті спостережень учителя. Ці нотатки дозволять йому під час підготовки до уроку дидактично доцільно визначати навчальні завдання для кожної дитини та під час індивідуальних зустрічей з батьками, аргументовано обговорювати результати навчання учня та способи їх удосконалення, аргументовано робити записи у свідоцтві досягнень на початку та наприкінці навчального року. Зошит спостережень учителя ведеться у довільній формі, є його особистим документом та не підлягає перевірці з боку адміністрації.

Іншим способом фіксації педагогічних спостережень може бути заповнення індивідуальної картки навчального поступу учня.

Учитель може самостійно розробити оцінювальний аркуш для групи учнів з метою визначення рівня засвоєння матеріалу кожного розділу відповідно до навчальної програми, визначивши при цьому цілі з кожного аспекту діяльності.

Учнівські портфоліо передбачають систематизацію робіт учнів як свідчення їхніх успіхів і досягнень. У другому класі діти започатковують ведення портфоліо у вигляді папки з прикріпленими аркушами таблиці для переліку робіт та графою для дати або іншому форматі, за спільним рішенням учителя та учнів. До портфоліо долучають малюнки, діагностичні та інші письмові роботи, їх результати, а також результати творчої та проектної діяльності учнів.

Само- та взаємооцінювання учнів організовується вчителем на регулярній основі за визначеними критеріями до умінь, що є наскрізними, та складових компетентностей, залежно від навчального поступу учнів. Шкали для само- та взаємооцінювання рекомендовано застосовувати на вибір учителя: трирівневу шкалу оцінювання «мені ще варто попрацювати - я тренуюся - мені вдається»; шкалу, ідентичну до тієї, що застосовується у свідоцтві досягнень, затвердженому цим наказом; шкалу, розроблену вчителем самостійно.

Під час взаємооцінювання необхідно приділяти особливу увагу формуванню уміння в учнів коректно висловлювати думку про результати роботи однокласників, давати поради щодо їх покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття цінності кожного учня в колективі.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об'єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні зазначають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Неприпустимим є формулювання оцінних суджень, що принижують гідність дитини, прирівнювання оцінних суджень до певних рівнів навчальних досягнень, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочки, квіточки, прапорці тощо) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти.

Формувальне оцінювання має мотивувати, підтримувати й надихати учнів на успіх, саморозвиток і вдосконалення, вияв власних здобутків у навчальній діяльності та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь під час виконання практико орієнтованих завдань. Воно має бути спрямованим на виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути досягати максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів у другому класі здійснюється протягом навчального року за результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється вербально за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими у формі тестових завдань, комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Форми та засоби оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностичних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх готовності до виконання того чи іншого завдання. У другому класі тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин - інструктаж, 35 хвилин - виконання роботи).

Усі діагностичні роботи проводяться протягом навчального року, дотримуючись структурування програмового матеріалу логічно завершеними частинами. Проведення діагностичних робіт учитель передбачає у календарно-тематичному плані, орієнтуючись на кількість тем у межах кожного предмета або результати формувального оцінювання учнів.

Рекомендовано проводити діагностичні роботи з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей.

Під час планування діагностичних робіт з української мови рекомендовано враховувати усі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та передбачати їх комбінацію (аудіювання, читання вголос, читання напам'ять, переказ, робота з літературним твором/медіатекстом, списування, диктант, робота з мовними одиницями).

Діагностика навчальних досягнень з таких освітніх галузей як технологічна, інформатична, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Проведення окремих діагностичних робіт з цих освітніх галузей не передбачено.

Діагностичні роботи з мистецької та фізкультурної освітніх галузей, а також курсів за вибором не є обов'язковими у другому класі.

Письмові діагностичні роботи учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо. Результатом оцінювання діагностичної роботи є оцінне судження відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень учнів (згідно з додатком) або інша вербальна оцінка, за вибором учителя. У Класному журналі на сторінках «Облік навчальних досягнень учнів» у графі «Зміст уроку» (права сторінка розвороту журналу) фіксують факт проведення діагностичної роботи, у колонці під датою проведення уроку (ліва сторінка розвороту журналу). У Класному журналі не фіксуються оцінні судження (або інші позначки), що характеризують досягнення учня за результатами діагностичної роботи. Діагностичні роботи та їх результати є відображенням навчального поступу учнів та можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

Документами, які свідчать про результати навчання учнів і підтверджують факт досягнення ними очікуваних результатів, є робочі зошити учнів, робочі аркуші з виконаними роботами, зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо. Зошити для діагностичних робіт, учнівські портфоліо рекомендовано зберігати у школі.

Підсумкове завершальне оцінювання навчальних досягнень учнів передбачає узагальнення інформації про їхній навчальний поступ протягом навчального року, при цьому не передбачає проведення окремих діагностичних робіт. Результати підсумкового завершального оцінювання учитель визначає на основі власних педагогічних спостережень, результатів тематичного оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксує у Класному журналі і свідоцтвах досягнень.

У Класному журналі на сторінці «Зведений облік навчальних досягнень учнів» учитель записує рішення педагогічної ради про переведення учнів до наступного класу. У випадку, коли учні не досягли очікуваних результатів навчання, вони можуть продовжувати навчання за індивідуальним навчальним планом або бути залишеними на повторний курс навчання за письмовим зверненням батьків. При цьому у Класному журналі на сторінці «Зведений облік навчальних досягнень учнів» робиться запис з відповідним рішенням педагогічної ради.

Свідоцтво досягнень заповнюється вчителем двічі на рік. У жовтні заповнюється лише його перша частина, у травні - перша і друга частини.

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року з усіх предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Документ підписують учитель і батьки. Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в школі.

Інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його/її батьками або консультацій з фахівцями, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів

3 класу

У третьому класі застосовується формувальне і підсумкове за рівнями навчальних досягнень оцінювання.

Формувальне оцінювання здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем. Ефективність формувального оцінювання забезпечується його безперервністю та партнерською взаємодією учасників освітнього процесу. Формувальне оцінювання ґрунтується на критеріях, що визначаються вчителем з поступовим залученням до цього процесу учнів для кожного виду роботи та виду навчальної діяльності. Враховуючи рівень сформованості уміння вчитися, навичок самооцінювання і взаємооцінювання, уміння визначати для себе певні завдання, робити вибір, пропонуємо залучати третьокласників до складання/коментування інструкцій завдань, опису способу його виконання, очікуваного результату (продукту) та характеристик, яким він має відповідати. Радимо спонукати учнів до аргументованого самооцінювання і взаємооцінювання з визначенням того, що дозволило досягти успіху, чи, що призвело до утруднень.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;
застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;
визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності;
поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо; самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів; співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо
особистісного розвитку та соціалізації тощо.

Оцінювання особистих досягнень учня відбувається вербально відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної уваги і допомоги.

Вербальні оцінки особистісних досягнень фіксуються двічі на рік у свідоцтві досягнень, зокрема у грудні та травні.

Прогрес учня протягом року відслідковується за щоденниками педагогічних спостережень та учнівським портфоліо, результатами діагностичних робіт, що мають містити компетентнісно орієнтовані завдання. Діагностувальні роботи можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань чи комбіновані, можуть передбачати практичну роботу тощо. Форму роботи, зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностувальних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання. У 3 класі тривалість виконання діагностувальної роботи не повинна перевищувати 35 хв (із 40 хв уроку 5 хв інструктаж, 35 хв – виконання роботи).

Оцінювання навчальних досягнень відбувається вербально за рівнями: високий, достатній, середній, початковий. Звертаємо увагу, що оцінюються вміння, які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю. Оцінювання результатів навчання здійснюється наприкінці вивчення теми, кількох тем або логічно завершеної частини змісту навчальної програми предмета вивчення.

У 3 класі до журналу записуються лише результати завершального (підсумкового) оцінювання за кожен семестр.

Річне оцінювання здійснюється на підставі результатів оцінювання за останній семестр.

Результати навчання зазначаються на відповідних сторінках навчальних предметів, використовуючи такі позначення: П – початковий рівень; С – середній рівень; Д – достатній рівень; В – високий рівень.

У свідоцтві досягнень рівні сформованості вмінь, які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю, фіксуються в кінці навчального року.

Свідоцтво досягнень вкладається в особову справу учня.

Вимоги до контролю та оцінювання навчальних

досягнень учнів 4 класу

Змістом орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класів є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

у 4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання».

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною тшкалою:

предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки вербально, або в балах. Виставлення балів обов’язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).

При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів. Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.

Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо).

Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються такими критеріями:

якість знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість); сформованість ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

досвід елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);

досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

У 4 класах застосовують поточний і підсумковий види контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного оцінювання й відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового оцінювання.

Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення теми/розділу з метою визначення рівня розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми/розділу, зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем/розділів уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового матеріалу.

Поточну перевірку проводять індивідуально або фронтально в усній чи письмовій формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Вона передбачається учителем/учителькою під час підготовки до кожного уроку і знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої (10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Як правило, вона носить діагностичний характер.

Підсумкова перевірка передбачає у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової атестації).

Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу. У разі, коли тему/розділ розраховано на велику кількість годин, її/його розподіляють на логічно завершені частини – підтеми/підрозділи. Якщо ж програмова тема/розділ невелика/ий за обсягом, то її/його об’єднують з однією або кількома наступними темами/розділами.

Контрольні роботи з будь-якого предмета в початкових класах проводять на другому або третьому уроці за розкладом у середині робочого тижня (бажано – вівторок, середа), не більше однієї такої роботи в день, а протягом тижня – не більше двох (у випадку двох робіт на тиждень, бажано проводити їх у вівторок і четвер). Орієнтовна тривалість виконання роботи становить у другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах – близько 35 хв.

Тематична перевірка навчальних досягнень учнів (контрольні роботи) з предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

Поточне оцінювання здійснюється за результатами поточної перевірки – усного опитування учнів на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної, практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в балах на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Поточна оцінка за письмову роботу чи усне опитування виставляється у разі достатнього для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів, презентованих в усній формі, до уваги беруться: якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків.

Під час оцінювання практичної роботи враховують самостійність, дотримання алгоритму, правильність, повноту, усвідомленість.

При оцінюванні письмових робіт враховують правильність і обсяг виконаної роботи.

Учитель/учителька перевіряє та оцінює якість виконання учнями кожної письмової роботи. Усі письмові роботи навчального і контрольного характеру перевіряються до наступного уроку, на якому рекомендується виконувати роботу над типовими помилками колективно під керівництвом учителя/учительки; над помилками, які є не типовими, організовується індивідуальна робота з учнем/ученицею.

До виправлення помилок у письмових роботах учитель/учителька може підходити диференційовано: виправляти помилки власноруч або підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її учнем/ученицею, – враховуючи рівень сформованості відповідної навички у конкретного учня/учениці.

У 4-х класах виправляти неправильний запис наведенням по написаному не рекомендується.

Перевірка графічних навичок у 4 класах здійснюється з урахуванням форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи. Окрема оцінка за графічні навички не ставиться.

Охайність зошита та культура оформлення письмових (поточних та контрольних) робіт (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань на сторінці) і наявність роботи над помилками враховується під час оцінювання кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться, відповідно у журналі не фіксується. Кожна письмова робота, виконана учнем/ученицею початкових класів в зошитах (у т. ч. в зошитах з друкованою основою, за наявності), перевіряється до наступного уроку. Усі записи, зроблені вчителем/вчителькою в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка, фрази типу «Правильно», «Уже значно краще» тощо), виконуються чітко, каліграфічно й охайно.

Підсумкове оцінювання здійснюється за тему, семестр, рік.

Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання», «Мова національної меншини», «Математика», «Природознавство» здійснюється з урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми (підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.

Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Додаток № 2

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Українська мова та література

– Поточна оцінка: виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання (наказ МОН України №1222 від 21.08.2013 р.)

– Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. До прикладу, під час вивчення теми «Вступ. Повторення та узагальнення вивченого», яка охоплює 10 уроків, учень 7 класу отримав 5 оцінок: 3 поточні (6,7,6), а також оцінки за зошит (8) і контрольну роботу(7). Бали додають і ділять на кількість: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. . Якщо контрольна робота виконана вище або нижче поточних оцінок, то тематичну оцінку можна підвищити або знизити не більше, ніж на 2 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. . Якщо контрольна робота виконана вище або нижче поточних оцінок, то тематичну оцінку можна підвищити або знизити не більше, ніж на 2 б. Якщо учень був відсутній протягом місяця і має «н/о» за зошит, то відповідний запис не рахуємо. Але тематичну оцінку можна підвищити лише на 2 бали від оцінки за контрольну роботу. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

– Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос. Наприклад, учень отримав бали 6, 7, 7 за три тематичні, а також 7 б. за діалог і 6 б. за усний переказ. Виводячи семестровий бал, їх додають і ділять на 5: (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б.

Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

– Річна оцінка : виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» – за один з семестрів не підтверджено документами, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

Додаток № 3

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Англійська мова

– Поточна оцінка: виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критерії оцінювання: 1. Наказ МОН України № 924 від 20.08.2018 року – 1 кл. НУШ; 2. Наказ МОН №1009 від 19.08.2016 року для 3-х – 4- х класів 3. Наказ МОН №1222 від 21.08.2013 року – 5- 11 класи; 4. Наказ МОН №1154 від 27.08.2019р.- 2 класи.

– Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок. До прикладу, (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. При виставленні тематичної оцінки оцінка за зошит не враховується.

– Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання та контролю навичок мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Наприклад, (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б.

– Річна оцінка : виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини, за наявності довідки) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» – за один з семестрів не підтверджено документами, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

Додаток № 4

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Математика, інформатика

– Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, крім оцінок за ведення зошита (математика). До прикладу: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

– Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання. До прикладу: (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Якщо в семестрі вивчалася тільки одна тема, тематична оцінка зараховується як семестрова.

Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

– Річна оцінка : виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» – за один з семестрів не підтверджено документами як поважну причину, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

Додаток № 5

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Природничі науки

– Поточна оцінка: виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання (наказ МОН України №1222 від 21.08.2013 р)

– Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. До прикладу: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Додаток № 6

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Історія України і всесвітня, правознавство, Громадянська освіта

Поточна оцінка: виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання (наказ МОН України №1222 від 21.08.2013 р.). Оцінюються відповіді на запитання, поставлені під час індивідуального, групового та фронтального опитування, виконані практичні роботи, заповнення контурних карт, різні види письмових робіт. Програмою з історії в межах кожної теми передбачено проведення практичних робіт, результати яких відповідно до чинної програми залишаються в компетенції учителя. На уроці узагальнення і систематизації пізнавальна діяльність учнів оцінюється на розсуд учителя – усіх або вибірково. На уроці контролю – оцінюються навчальні досягнення усіх присутніх учнів.

– Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням оцінного балу уроку тематичного контролю (тематичної роботи). До прикладу, (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

– Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання. Наприклад, учень отримав бали 6, 7, 7 за три тематичні. Виводячи семестровий бал, їх додають і ділять на 3: (6+7+7):3=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б.

Додаток № 7

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Зарубіжна література

– Поточна оцінка: виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання ( Лист МОН України № 1/9 – 592 від 30.08.2013 р.). Враховуємо і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

– Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. До прикладу, під час вивчення теми «Вступ. Повторення та узагальнення вивченого», яка охоплює 10 уроків, учень 7 класу отримав 5 оцінок: 3 поточні (6,7,6), а також оцінки за зошит (8) і контрольну роботу(7). Бали додають і ділять на кількість: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Якщо контрольна робота виконана вище або нижче поточних оцінок, то тематичну оцінку можна підвищити або знизити не більше, ніж на 2 б. Якщо учень був відсутній протягом місяця і має «н/о» за зошит, то відповідний запис не рахуємо. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

– Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання. Наприклад, (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б.

Якщо учень був відсутній без поважної причини всі уроки з теми, то тематична оцінка Н/А прирівнюється до 0 б.і враховується при виставленні семестрової оцінки (наприклад: (5+4+0):3 =3 б. Оцінка за І семестр, ІІ семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з написом «І семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів. Скоригована оцінка виставляється в колонку під записом «Скоригована».

Додаток № 8

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Трудове навчання, технології

–Поточна оцінка: виставляється до класного журналу в колонку під датою відповідно до критеріїв оцінювання наказ МОН України №1222 від 21.08.2013). Поточна оцінка є поетапною оцінкою за проектну діяльність.

– Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням проектно – технологічної діяльності. До прикладу: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

– Річна оцінка: виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7, то (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б. Якщо «н/а» – за один з семестрів не підтверджено документами, як поважну причину, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б , наприклад: (6+0):2 =3 б.

Додаток № 9

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Образотворче мистецтво, музичне мистецтво, мистецтво

– Тематична оцінка: виставляють на підставі поточних оцінок. До прикладу (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Додаток № 10

до протоколу №1 засідання педагогічної ради

Бурімського ЗЗСО І-ІІ ст.

Ічнянської міської ради

від «31» серпня 2020 р.

Фізична культура

Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими видами діяльності:

Засвоєння техніки виконання фізичної вправи (може здійснюватися окремо від прийому навчального нормативу).
Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).
Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.
Засвоєння теоретико-методичних знань.

При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

Невиконання нормативів з причин, незалежних від учня/учениці, непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.

При оцінюванні необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів: рівень його здоров’я, розвитку фізичних якостей, морфологічна будова тіла, зріст, маса тощо, його старанність, ставлення до уроку, бажання чи не бажання займатися.

– Поточна оцінка: виставляється учням основної та підготовчої групи до класного журналу в колонку під датою. Учні спеціальної групи – без оцінок, але з записом «зараховано», «не зараховано».

– Тематична оцінка: виставляють учням основної та підготовчої групи на підставі поточних оцінок з урахуванням систематичного відвідування уроків у спортивній формі, активної роботи на уроках фізичної культури, зайнятості у спортивних сеціях, участь у спортивних святах і конкурсах, участі у змаганнях різного рівня. До прикладу: (6+7+6+8+7):5=7 б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має поточні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

– Семестрова оцінка: виставляється на основі тематичного оцінювання. До прикладу: (6+7+7+7+6):5=7б.; (6+6+7+7):4 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має тематичні оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б.

– Річна оцінка : виставляють на основі семестрового оцінювання в колонку з надписом «Річна». Річна оцінка коригуванню не підлягає. Якщо учень отримав за І семестр оцінку 6, а за ІІ – 7 (6+7): 2 = 6,5 (оцінку округлюємо як середнє арифметичне з урахуванням округлення десяткових дробів), тобто = 7 б. Відповідно, якщо учень має оцінки загальна сума яких після ділення становить 6,4 б, то виставляємо 6б. За умови що учня було не атестовано за один з семестрів (через поважні причини за наявності підтверджувальних документів) – оцінку виставляємо за одним семестром. Наприклад: І семестр 6 б, а ІІ семестр – н/а – річна 6б.